Сайт учителя Людмили Чорнобай Фанзона української мови!
Головна » Файли » НОВЕ ДЖЕРЕЛО » Твори моїх учнів

Вірші Воротілової Олександри
23.08.2013, 16:14
                                                               10-11-А клас 2013 рік

                                                              ЗОШ №53 м.Маріуполь


                      Як не забути літні ночі?!
                      Нема в минуле вороття..
                      Я не погляну в чорні очі,

                      Що віднімають сенс життя.


                      Волосся чорне й ніжні руки –
                      Палає серце – згорить воно!
                      Так краще бути у розлуці,

                      Ніж бачити, що тобі все одно!

                      За що ти дав його мені –

                      Кохання це, велике горе?

                      Не потопити в синім морі

                      Оті палаючі вогні!


                      Я тихо сяду край віконця,
                      Щоб пригадати їх тепло…
                      Не подаруєш більше сонця,
                      Хоч гаряче воно було.


                      Ночами я не можу спати,
                      Сон звідусіль мене жене…
                      Дозволь мені ща раз спитати,
                      Чому не любиш ти мене?



                      Тобі вклонюся й попрощаюсь –
                      Не буде суму на очах,

                      За помилки я не покаюсь.
                      Холодне серце – ось мій страх.



                                        ********


                     Моє минуле

                     Туга невтишима

                     Усюди чорне та біле...

                     Крапля повітря - в диму

                     Голка – у стозі сіна

                     Біль неминучий мій

                     Згасне надії свіча

                     Стану ниц на коліна

                     Туга моя неутішна

                     Людськая вдача - грішна

                     Не зацвіте більше вишня

                     Біля твойого вікна

   

                      **************

       Вірш на конкурс «Розкрилля душі»


Осінні пастелі

(поетичний цикл)

 

Повіяло осіннім листом.

Прийшла! Зустріти вже пора…

Зачарувала своїм хистом,

І літо в тузі догора.

 

Застала на холодній лавці,

Відчула холод у руках.

Ще не змінила легкі капці,

Ти ось як ось в моїх дверях!

 

Ще серпень поруч догорає!

Насолоджусь в останній раз -

Він літо в гойдалці хитає…

Облиш його, не твій ще час.

 

Бач, зараз не твоя година.

Не рівна буде ця дуель.

Хоч на прощання є хвилина?

Зарано правиш корабель.

 

Розпакувала всі намиста,

І серпень речі дозбирав.

Світ мовби аркуш, білий, чистий,

Теплом і світлом просіяв…

 

         **************

 

Пастеллю вірші я писала,

Не бездоганно, не без плям.

Для тебе море римувала

Й прозору душу вилила зорям.

 

Гаям зеленим заспівала колискову.

Яскравий місяць довго не горів!

Тебе чекала я до холоду, до скону,

Русявий волос з туги посивів.

 

Прощаючись, рядки читала –

У серці пломінь запалав,

Я все одно тебе чекала…

А ти про це не знав! Не знав…

 

            ************

 

Серпневий дощ лягає в очі,

Лягає шовком ніжних мрій,

Моє волосся пестить вночі,

Не йди назавжди, серпню мій!

 

Немов хустина – тільки свіжа –

Як покрова душі моїй

Ця гарна і бурхлива тиша.

Вона - з нездійснених надій.

 

       ***************

 

Я пам’ятаю теплий ранок,

Слід сонця в нашому вікні.

Мене чекає мій сніданок

На дерев’яному столі.

 

Лежать у скриньці окуляри.

Вже без вогню скрипить ліхтар…

Відходять люди понад хмари –

Їх повертають з-понад хмар.

 

 




 


Категорія: Твори моїх учнів | Додав: Chernobay
Переглядів: 216 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/4
Меню сайта
Категории
Мої твори [11]
Твори моїх учнів [8]
тут вміщено твори учнів ЗОШ №53