Сайт учителя Людмили Чорнобай Фанзона української мови!
Головна » Файли » Твори українських письменників

Михайль Семенко. Твори 2
14.09.2013, 21:14
                 «БАЖАННЯ»

 Чому  не  можна  перевернути  світ? 

 Щоб  поставити  все  догори  ногами? 

 Це  було  б  краще.  По-своєму  перетворити. 

 А  то  тільки  ходиш,  розводячи  руками. 

 Але  хто  мені  заперечить  перевернути  світ? 

 Місяця  стягн'уть  і  дати  березової  каші, 

 Зорі  віддати  дітям    хай  граються, 

 Барви,  що  кричать  весняно,    служниці  Маші. 

 Хай  би  одягла  на  себе  всі  оті  розкоші! 

 Тоді  б,  певно,  Петька  покохав  її, 

  скільки  було  сили. 

 А  то  ходиш  цим  балаганом,  що  звуть    природа, 

 Й  молиш:  о,  хоч  би  вже  тебе  чорти  вхопили! 

 

1914.  Київ 

Коментар. Ліричний суб'єкт твору прагне змінити світ, зробити його більш яскравим та гармонійним, адже людська бездіяльність, на його думку, робить життя прісним.

 

«МІСТО»

Осте сте

 бі бо

 бу

 візники – люди

 трамваї – люди

 автомобілібілі

 бігорух рухобіги

 рухливобіги

 berceus kapy

 селі

 елі

 лілі

 пути велетні

 диму сталь

 палять

 пах

 пахка

 пахітоска

 дим синій

 чорний ди

м

 пускають

 БЕНЗІН

 чаду жить

 чаду благать

 кохать кахикать

 життєдать

 життєрух

 життєбе-

 нзін

 авто

 трам.

 1914. Київ.

 

Коментар. Вірш М. Семенка «Місто» написаний у футуристичному ключі. Це експеримент зі словом, звуком.

Звуки справді відображають поспіх, шум, гамір, суєту великого міста. Гримкотить транспорт, шумлять заводи, йдуть дими, а люди живуть своїм життям — кохають, хворіють, радіють, включені в особливий кругообіг, що зветься життям мегаполісу.

 

«ЗАПРОШЕННЯ»

Я покажу вам безліч світів —

Оригінальних і капризних.

Я покажу вам безліч шляхів —

Хто хоче мого духа визвать?

 

Ми проходимо до останнього пункту.

 Ми перемогли всі стихії й дощі.

Я відчинив двері замкнуті —

Хто хоче зі мною гулять вночі?

 

 

Коментар. Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. Він говорить про те, наскільки життя таємниче й загадкове, скільки в ньому доріг, котрі треба подолати, який різноманітний у людини вибір. Пізнати сенс буття і небуття — це дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті». Не кожний на це зважиться, адже чекають на мандрівника «всі стихії й дощі». Прогулятися в пітьму, спробувати осягнути таємниці життя й запрошує читачів поет разом зі своїм ліричним героєм.

Категорія: Твори українських письменників | Додав: Chernobay
Переглядів: 494 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Меню сайта
Категории