Що таке твір – роздум?

 Цей вид творів належить до завдань проблемного  характеру. Такі роботи  вчать людину усвідомлювати особисту позицію  і формулювати свою думку  в будь-якій життєвій ситуації.

 Грецьке слово „проблема” означає „складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.

 Твір-роздум  - це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти  на них відповідь. Отож  підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та  вирішення цієї проблеми.

 Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору.   Твір  якраз і має висвітлити  власну позицію автора, визначити його особисту  точку зору. Саме це є основним змістом  такого виду робіт, як твір-роздум.

Твір-роздум  має переважно  дискусійний  характер, бо більшість проблем не передбачає однозначних  рішень або відповідей.

Отже, повторимо:

1)  тема роботи – пряме чи приховане питання, проблема;

2)  мета роботи – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;

3)  зміст роботи -  пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;

4)  результат роботи – відповідь -  висновки  з висловлених міркувань.

Розглянемо кілька прикладів того, як  визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.

1)      Наприклад,  до  розгляду пропонується  така  тема: „ Що є  свобода?  Добро в    ній яке є?” (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,

воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати  відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати свій варіант такої відповіді.. Звичайно, він висловить  свої міркування  й  наведе свої докази, чим і  виявить свою позицію.

       Доречно сказати, що відсутність авторської позиції теж є позицією. У такому випадку твір  програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.

2)      Інший приклад, тема формулюється так: „Права без обов’язку не буває”. 

В її назву   покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула,  як певний  висновок.

„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?” – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна умовно  трансформувати в таку: „ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?”  Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в  темі думкою, але в будь-якому разі слід обґрунтувати свою точку зору, навести переконливі докази та підкріпити їх прикладами з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і  спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.

 Таким чином, тему твору завжди треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та  сформулювати і  тільки потім шукати на нього відповідь.

                                                              Будова твору – роздуму

 Яку будову має твір-роздум?  Цей вид творчих робіт має чітку  будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:

 1) теза (вона ж - думка, проблема);

 2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;

 3) висновки ( результат міркувань) .

Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати  схема складнопідрядного  речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:

       «Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:

Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких   умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати  її,  тому що вища освіта  орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.

Розглянемо цей  приклад. Головна частина   речення   виконує  роль  тези:

„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”. Логічно виникає питання, чому я так вважаю. Підрядні речення виступають у ролі аргументів і дають відповідь на питання „чому?”:

 Аргумент 1: Людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє розвивати себе за будь-яких обставин.

Аргумент 2: Людина з вищою освітою вміє працювати з інформацією, відбирати, аналізувати й використовувати  її.

 Аргумент 3: Вища освіта орієнтована на дослідження, пошук, розвиток продуктивних ідей.

Зверніть увагу! Кожна думка, яку ви висловлюєте як арґумент, випливає з тези і пов’язана з нею внутрішньою логікою.

 Ми маєте міні-варіант розробки теми. Це тезовий план, до якого залишилося дібрати приклади, що проілюструють ваші аргументи, і зробити висновок, тобто узагальнення своїх міркувань, наприклад:

Отже, щоб сьогодні бути завжди  затребуваним й досягти життєвого успіху, треба мати вищу освіту. 

Так виглядатиме зміст вашого майбутнього твору в разі, якщо Ви поділя-єте запропоновану в темі думку («Так, я погоджуюсь із цією думкою»). Але Ви можете з нею не погодитись і спростувати її в ході своїх міркувань («Ні, я вважаю це міркування помилковим»). Ви також можете висунути власну тезу і довести її справедливість («Я маю іншу точку зору».

 Обсяг твору залежить від глибини розробки теми/проблеми, а також від уміння автора знайти й доцільно використати аргументи та приклади. Адже кожну тезу можна сформулювати стисло, а можна її поширити, конкретизувати, якщо в тому є потреба.

 Міні-твір –це твір, у якому автор може лише заявити про свою позицію й стисло обґрунтувати її. Вступна частина в ньому – одне-два речення, головна  частина – це теза та аргументація до неї, заключна – висновок у вигляді одного-двох  узагальнюючих речень.

 Ще  слід нагадати про стилістику  тексту-роздуму. Дискусія виникає тоді, коли обговорюване питання є актуальним, важливим для мовців. Визначення своєї власної позиції в обговорюваному питанні – це теж є ознакою такої роботи. А  з чого починається будь-яке міркування? Звичайно, з питання чи ряду питань, що схвилювали, змусили замислитись і шукати відповідь. Отже, ми маємо риси, характерні для публіцистичного стилю. Саме цей стиль переважає у творах-роздумах як найбільш доречний щодо вибору мовних засобів.

Практична частина.

      І. Алгоритм роботи над твором-роздумом:

 1.Прочитайте і зрозумійте тему, знайдіть в ній питання, визначте проблему.

2.Сформулюйте свою позицію щодо висловленої думки і сформулюйте її у вигляді повної, чітко сформульованої тези або антитези.

3.Поясніть свою позицію, чому Ви вважаєте саме так:

 А) знайдіть доречні й переконливі докази, сформулюйте їх чітко, розташуйте послідовно;

 Б) доберіть приклади до Ваших доказів, які б їх ілюстрували.

4.Сформулюйте висновок (висновки).