Драма (грецьк. drāma – дія) – один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

     Теоретики літератури відзначають два жанрових типи Д.: арістотелівська, або закрита Д., якій притаманна фабульна побудова з необхідними для цього атрибутами – зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою. У ній зберігається хронологія подій і вчинків дійових осіб на відносно обмеженому просторі. Іншим жанровим типом Д. Є неарістотелівська, або відкрита, в основі якої лежить синтетичне художнє мислення, внаслідок чого до драматичного роду активно проникають епічні та ліричні елементи, створюючи враження міжродової дифузії. Якщо у даному жанровому типі домінують епічні елементи, то така Д. називається епічною. Притаманними їй елементами можуть бути умовність, інтелектуалізація змісту, активне втручання письменника в дію. В центрі зображення ліричної Д. – внутрішній світ героїв. У ній значно посилюються естетичні функції умовності, деформуються часові й просторові параметри, складнішою стає композиція, домінують асоціативні зв’язки. Відповідно до змісту і форми, характеру конфлікту драматичні твори поділяються на окремі види і жанри (драма, трагедія, комедія, фарс, водевіль, мелодрама, трагікомедія). У минулому побутували містерії, міраклі, мораліте, шкільні драми, інтермедії та ін.