Образ художній

Особлива форма естетичного освоєння дійсності та її моделювання в творі. Образ – не копія дійсності, а її творення. Створюючи образ, письменник передає свої почуття і намагається викликати їх же у читача. Образність – найхарактерніша особливість художнього відтворення дійсності. Головними у творі є образи-персонажі, допоміжну функцію підіграють образи-картини природи, образи-речі і образи-емоції. Образом-символом називають такий художній образ, який має алегоричний або символічний зміст. Словесні образи – такі слова і вирази, яким властива картинність, яскравість, емоційна забарвленість (тропи). Образи також поділяють за органами сприймання: зорові, слухові, дотикові, смакові, запахові.

Образ-персонаж.

Що враховувати в характеристиці образу-персонажа? Образ-персонаж – це дійові особи твору, з якими пов’язані розгортання сюжету, розвиток конфлікту, його розкриття.

Прийоми творення образів-персонажів:

1. Портретна характеристика, опис зовнішності.
2. Розповідь про вчинки, поведінку героя в певних обставинах.
3. Зображення внутрішнього світу героя, його мрій, прагненнь, бажань та почуттів.
4. Стосунки з іншими героями-персонажами, їхні відгуки про героя, та характеристики.
5. Пряма авторська характеристика.
6. Самохарактеристика героя.
7. Мова персонажа.

Літературний тип - це узагальнений художній образ-персонаж, що віддзеркалив максимальну кількість рис і властивостей людей певної групи

Народний тип – це окремий образ представника народу, в якому  узагальнено риси людей певного соціального стану (прошарку суспільства), їх  спосіб життя та образ мислення (світогляд), стосунки, звичаї тощо.