Поезія ( грецьк. poiēsis – творчість від poiēo – роблю, творю) – художньо-образна словесна творчість; у вузькому розумінні – ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи; відмінне від прози. Поезія проявляє свою мистецьку автономію, витворюючи "другу реальність”, пов’язану з довколишнім світом багатьма асоціативними каналами.

Основний струмінь поезії - це лірика Ліризм  - це висловлення емоцій, почуттів, станів людини, відтворення емоційного та світоглядного всесвіту особистості. Це прихований від стороннього ока світ люднин, який відкривається саме через поетичні образи.

 Поезії буває притаманна і описовість. Але справжня поезія неповторна. За словами великої української поетеси Л.Костенко, "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі".