Собаці Качалова

Мені на щастя, друже, лапу дай!

Такої лапи я не бачив зроду.

Давай с тобою гавкати разом

У тиху ніч на зоряну погоду!

Мені на щастя, Джиме, лапу дай!

Голубчику, будь ласка, не лижись!

Як другові скажу тобі відверто:

Ти ж бо не знаєш, що таке життя,

Не знаєш ти, що жити в світі варто.

Ти по-собачому красивий, надто аж.

Твоя довіра варта подарунка..

Нікого з нас про дозвіл не спитав –

Як п’яний друг, ти прагнеш поцілунку.

Господар твій відомий на весь світ,

Гостей у нього різних тут буває,

І кожний, усміхаючись тобі,

Лискучу шерсть приятельськи торкає.

Мій милий Джим! ЇЇ ти, може, знав

( Бо тут для всіх і затишно, й привітно!)

Вона, така сумна і мовчазна,

Можливо теж заходила на світло?

Вона на вогник зайде – ось порука!

Отак довірливо  їй в очі загляни

Й за мене ти  лизни їй ніжно руку