Жовтень 2013 року

Доти жити людям, доки душа в грудях

Не кожну долю назвуть життям

Не кожну людину героєм

Не кожен вогонь багаттям назвуть

Не кожне серце –  Душею…

Не кожне слово безсмертним назвуть

Не кожні губи – вустами

Не кожні очі живі – живуть

Й не кожні, вмерши, вмирають…

Життя – це вогонь, що з іскри зроста

Життя – це надія, що в серці палає

Хай губи мовчать -  але  очі сяють

Хай тлінне тіло – Душа не вмирає…

Воно забирає від нас усе –

Спочатку красу, потім кволе тіло….

Те, що залишиться й не помре –

Душі розпросторені крила!

Життя повертає собі своє

Те, що колись позичало

Тобі ж воно залишає твоє -

Все те, що Душа у житті надбала…

Тільки Душею кохаємо ми

Тільки Душею радіємо

Вона береже найдорожчі миті

Життя, і Віру, й Любов, і Надію…

Коли вона є, і дише, і грає,

Коли блакиттю Неба живе

Коли щодня понад хмари літає

Душа – невмируща, Душа – не вмре

Не всяку долю назвуть Життям

Не всяку людину – героєм

Не кожний вогонь багаттям назвуть

Та не кожна людина, на жаль, з Душею…