Бондаренко Марія

Учениця 11-Б класу ЗОШ №53

м.Маріуполя

Чого мені на серці сумно,

Немов тягар важкий несу?

Що душу їсть мою бездумну?

Невже цей біль я не знесу?

І начебто все в мене є,

І людські блага всі я маю.

Та серце стогне щось моє..

Чому? Я відповідь шукаю.

Думки, буває часом, дивні

Рояться роєм в голові.

Настійливі і супротивні,

Покою не дають мені.

Ви запитайте, я не знаю,

Чому збентежені слова

Пливуть й пливуть - нема їм краю…

Життя – як Божа корогва!

Воно таке складне й чудове,

Таке коротке і сумне.

Воно вінець мій і основа

Всього, що на Землі живе…

І ось тому  й буває сумно,

Тому на серце й ліг тягар,

Що витрачаємо бездумно

Своє життя – цей Божий Дар!