Це насправді дорого коштує: помилки, розчарування, зради, втрати, омани, зваби тощо. Проте що ми отримуємо? Кожен повинен сам про це подумати. Це настільки важливо - мати ці уроки життя, зрозуміти й усвідомити їх. 

   Не можна людину квапити в цьому пошуку! Ніяк не можна! Хай це пам ятають учителі: усьому свій час, у кожної людини свій час розкрити талант... А наша вчительська справа - плекати його, "не рвати" того людського "кокона" заради власних амбіцій і гарних звітів, доки там не визріє Людина!. Саме за неї, за Людину звітуємо Богові! 

                                              Урок метелика

  Якось хлопчик, що гуляв у саду, помітив кокон. У коконі була  

маленька щілина, і через цю щілинку намагався вийти метелик.

Пройшло багато часу, метелик вже, здавалося, вибився із сил, а

щілина залишалася такою ж малюсінькою. Тоді хлопчик вирішив

допомогти йому й розірвав кокон. Метелик опинився на волі. Малюк

сподівався, що ось-ось  крила метелика розправляться, і він полетить

угору. Але нічого не подібного сталося! Усе життя метелик волочив

по землі своє слабке тільце і невипрямлені крила. Він так і не зміг злетіти.

 Дитина не могла знати, що метеликові були потрібні  ці неймовірні

зусилля для тренування - такий влаштовано життя! Але пройшов час.

І мудрість "уроку метелика"  була осягнута.

          Я просив сил, а життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.

          Я просив мудрості, а життя дало мені проблеми для вирішення.

          Я просив багатства, а життя дало мені мозок і м'язи, щоб я міг працювати.

          Я просив можливості літати, а життя дало мені перешкоди, щоб я їх долав.

          Я просив любові, а життя  дало мені людей, яким я міг надати допомогу.

          Я просив благ, а життя дало мені можливості.

          Я нічого не отримав з того, що просив, але я отримав усе, що мені було потрібно.